Канада передала Україні 40 тисяч двигунів до авіаційних ракет CRV7

Канада передала Україні 40 тисяч двигунів до авіаційних ракет CRV7
Share
Авіаційні боєприпаси CRV7. Фото: goodtopssm.life

Канада передала Україні 40 тисяч двигунів до 70-мм некерованих авіаційних ракет CRV7 (Canadian Rocket Vehicle 7).

Відповідне відео оприлюднила канадська місія UNIFIER у своєму акаунті в X.

На оприлюднених кадрах зафіксовано процес розвантаження контейнерів із двигунами. Кадри, імовірно, були зняті в одному з європейських портів.


Варто зазначити, що для безпеки транспортування боєприпасів Канада постачає двигуни окремо від бойових частин.

Такий підхід також може бути зумовлений обмеженою кількістю придатних до використання бойових частин у порівнянні з двигунами — цю інформацію раніше підтверджувало Міністерство оборони Канади.

Деяка частина двигунів може бути переобладнана для виготовлення боєприпасів для дронів або імпровізованих реактивних систем залпового вогню.

Ілюстративне фото запуску ракети CRV7-PG із мобільної наземної пускової установки. Джерело: Think Defence.

Нагадаємо, що дискусія щодо передачі CRV7 Україні почалася ще в лютому 2024 року — з відповідною ініціативою виступила Консервативна партія Канади.

Тоді повідомлялося, що у Збройних силах Канади залишалося понад 83 тисячі законсервованих ракет CRV7, які були зняті з озброєння на початку 2000-х. У 2021 році Канада уклала контракт на їхню утилізацію, однак процес згодом зупинили.

Також у лютому 2024 року стало відомо, що Україна офіційно подала запит на отримання цих ракет.

CRV7 (Canadian Rocket Vehicle 7)

CRV7 – це некерована авіаційна 70-мм ракета, розроблена компанією ​​Bristol Aerospace й представлена широкому загалу на початку 70-х років. Ракета адаптована для використання як на літаках, так і на гелікоптерах.

Базовою бойовою частиною перших ракет CRV7 була американська осколково-фугасна M151 із моментальним підривом, що містила 4,5 кг вибухової речовини. Також ракети могли оснащуватися димовими (M156) або освітлювальними (M257/278) боєголовками.

Канадська компанія Bristol Aerospace розробила низку спеціалізованих варіантів БЧ:

  • WTU-5001/B — навчальна, із м’яким сталевим стрижнем (3,6 кг).
  • WTU-5001A/B — удосконалена версія зі стрижнем із загартованої сталі.

Згодом було створено «протибункерну» БЧ WDU-50001/B вагою 7,2 кг — напівбронебійну фугасно-запальну.

Під час випробувань з’ясувалося, що навіть інертні ракети CRV7 пробивали броню старих танків Centurion. Це відкриття стало основою для створення протитанкової версії з вольфрамовим сердечником, яка могла пробивати броню Т-72 з будь-якого напрямку.

Застосування авіаційних боєприпасів CRV7. Фото: magellan.aero

Наступним етапом стала розробка WDU-5002/B FAT — бронебійної БЧ зі стрілоподібними вольфрамовими елементами. П’ять таких «стріл» пробивали броню Т-72 з відстані 3 км у бокову та верхню проєкції.

Пізніше з’явилася універсальна версія WDU-500X/B, оснащена 80 вольфрамовими стрілоподібними елементами, здатними пробивати до 38 мм загартованої броні — ефективна проти піхоти, бронетехніки, транспорту та гелікоптерів.

Також CRV7 може оснащуватися касетною БЧ з 9 суббоєприпасами М73.

Ракети можуть запускатися із наземних пускових установок RWCS Nanuk та CRV7-PG чи авіаційних SUU-5003.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *