Колишній слідчий львівської ДФС Василь Сандул та ексоперативник митниці Євген Кулібаба опинилися в центрі публікації про можливі схеми обготівкування коштів, легалізацію тіньових доходів і виведення грошей за кордон. У матеріалі згадуються охоронний бізнес, юридичні компанії, імпортери з операціями майже на 950 млн грн і нерухомість у Львові.
Про це пише «Викривач».
За даними публікації, у 2020 році Сандул і Кулібаба зареєстрували підприємницьку діяльність, а в лютому 2021 року майже одночасно отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. При цьому обидва вказали одну адресу в Мукачеві. Дружина Сандула Ольга, як зазначається в матеріалі, працювала помічницею судді Сихівського районного суду Львова.
Охоронний бізнес і юридичні компанії
У 2022 році партнери заснували охоронну компанію «Центрикс» зі статутним капіталом 3,56 млн грн. За інформацією «Викривача», підприємство змінювало назву, засновників та юридичні адреси.
Фінансові результати компанії суттєво відрізнялися за роками. У 2023 році вона отримала 6,31 млн грн збитку, у 2024 році — 5,25 млн грн прибутку за виручки 13,05 млн грн. У 2025 році прибуток скоротився до 537 тисяч гривень.
За тією самою київською адресою працює адвокатське об’єднання «СК Партнери», у якому Сандул і Кулібаба мають по 50% частки. Директором є Сандул. Виручка об’єднання становить 2,9 млн грн, а кількість працівників, за даними публікації, зросла з 4 до 14 осіб.
Через це об’єднання партнери також контролюють половину торгового дому «Дика вишня». Раніше їм належало 95% компанії, а її статутний капітал становив 4 млн грн. Згодом капітал зменшили до 1 млн грн, а частки по 25% отримали Софія Стояновська й Артур Дуда.
Ще одна компанія — «Індастріалтаун», яку пов’язували з партнерами, — у 2023 році перейшла у власність Катерини Дорошенко. Як стверджується в матеріалі, вона фігурує більш ніж у 600 компаніях. Дорошенко також контролює 97,28% «Українського факторингового центру» зі статутним капіталом 411,2 млн грн і транспортну компанію «Трансвіон Вектор».
Нерухомість у Львові та майно родичів
Окрему увагу автори публікації приділили Ірині Сандул — матері Василя Сандула. У 2016 році вона стала співвласницею компаній «Коміна» та «Пекара».
За даними «Викривача», «Коміна» фігурувала в історії переоформлення комунальних приміщень на підставі спірного розпорядження Галицької районної адміністрації від 4 квітня 1996 року. У реєстраційних діях згадувався нотаріус Олег Щур.
У січні 2026 року суд розглядав питання про повернення громаді Львова приміщення площею 70,1 кв. м на вулиці Володимира Великого, 63.
У липні 2026 року Ірина Сандул, Людмила Малькова та колишній податківець Сергій Мальков займалися оформленням об’єкта площею понад 3000 кв. м на вулиці Панаса Мирного, 24.
За інформацією, наведеною в матеріалі, Ірина Сандул мала 61 об’єкт нерухомості, серед яких 18 квартир.
Імпортери з операціями на сотні мільйонів гривень
У матеріалах про можливі схеми обготівкування коштів також згадуються імпортери «Радугатойс» та «Тріокомпані».
За даними публікації, обсяг операцій першої компанії становив щонайменше 800 млн грн, а імпорт другої сягнув 150 млн грн.
Власником «Радугатойс» названо 21-річного Юрія Яроша, пов’язаного з 17 компаніями. «Тріокомпані» належить Маргариті Кононенко.
Автори матеріалу звернули увагу на те, що сайти обох компаній зареєстрували 22 жовтня 2025 року о 13:27. Водночас на ресурсах, за їхніми даними, немає повноцінних каталогів, цін і контактної інформації.
При цьому прямі фінансові операції між цими імпортерами та компаніями Сандула й Кулібаби публічно не підтверджені.
Згадки про митницю та кримінальні провадження
У публікації Сандула також пов’язують із керівником митниці Орестом Мандзієм і можливим сірим імпортом автомобілів.
Крім того, автори згадують кримінальні провадження щодо компаній «Аквапаст», «Трейдингхаус», «Сейлпром» і «Горипроф». Водночас за даними матеріалу, пряму процесуальну причетність Сандула та Кулібаби до цих справ не встановлено.
Публікація описує мережу компаній, значні імпортні операції та активи, пов’язані з колишніми податківцями та їхнім оточенням. Однак зв’язки між окремими підприємствами, можливими фінансовими схемами й конкретними особами потребують належного підтвердження. Самі згадки в журналістському розслідуванні не доводять причетності до правопорушень.
